Projector Foundation: “Україна майбутнього — це креативний хаб”

Бути відповідальним і бачити далі офісного порогу — стає must-have у бізнес-середовищі. У деяких аспектах бізнес тепер перебирає на себе функції держави, підставляючи плече в розв’язанні соціальних питань, розвитку освітніх та культурних напрямків. Ми запитуємо українські бізнеси, яка їхня мотивація започатковувати некомерційні impact-проєкти. В цій публікації думками про це поділилась СEO Projector Foundation Тетяна Фіщук.

Допомога — це завжди гарна ідея. А під час війни бути орієнтовним не тільки на прибуток, але і на вплив стає екологічним мінімумом відповідальності будь-якої компанії. Далі про те, яким був шлях для Projector Institute, що мав фундацію і до повномасштабного вторгнення, проте її діяльність актуалізувалась з новою силою саме в час кризи.

Фундація третьої хвилі

Фундація для Projector Institute — це інструмент, що втілює змінотворчі проєкти на системному рівні. Для того, щоб це відбулося, потрібні воля та бажання команди, розуміння контексту та викликів, продукт, налагоджений менеджмент та операційні процеси, а також фінансова підтримка. Зміни — це не процес, який відбувається сам по собі, до нього треба докладати зусиль та залучати інвестиції.

“Я називаю нас фундацією третьої хвилі за аналогією до кав’ярень. Projector Foundation працює як стартап: готуємо і запускаємо MVP, аналізуємо результати, вчимося на помилках, покращуємо і масштабуємо, або — ні. Оскільки у нас досвід саме бізнесовий, ми вміємо ефективно донести свою позицію до Google, Meta, Visa, Microsoft. Мені не імпонує просити про фінансову допомогу, мені подобається створювати ціннісні проєкти-магніти, і запрошувати партнерів до співтворення”, — коментує Тетяна Фіщук.

Відповідальність бізнесу — це продовження цінностей

Беручи до уваги власний досвід, команда Projector вважає, що найкраще починати пошуки свого напрямку корпоративної соціальної відповідальності від продукту. Тобто, якщо компанія виробляє жіночу білизну, як Brabrabra, логічно підтримувати жінок, їхні права і розвиток. Також, може бути інший шлях: подумати, що вам як компанії вдається найкраще, в чому ваша експертиза дійсно сильна, і що може бути підтримано вашою аудиторією. Приміром, якщо ви девелоперська компанія, логічно застосувати свої знання для відбудови країни. Нарешті, є й третій шлях — піти за емоцією, за тим, що дійсно хвилює, хоча може бути і не пов’язане з безпосередньою діяльністю компанії. Якщо ви айтівці, але обожнюєте собак, то чому б не займатись адопцією і зооволонтерством. Найважливіше у виборі напрямку — це спільні цінності та відчуття дотичності.

Команда Projector Foundation пішла першим шляхом: ухвалила рішення працювати на перетині освіти та креативних індустрій. Для цього запустили перший напрямок фундації — освіта для українок, які втратили роботу через війну та змушені були покинути дім. Фундація побачила виклик, мала свій продукт, і почала процес пошуку фінансової допомоги серед партнерів та донорів, які також були також зацікавлені у підтримці України через м’яку силу — освіту, культуру, креативні інновації. В результаті за 2 роки діяльності фундації Projector Institute вдалося навчити 2500 українок.

“Якщо для комерційних курсів ми могли б використати як метрику успішності, приміром, кількість працевлаштованих, то з програмами фундації це не працює. У нас інша цільова аудиторія, з іншою мотивацією, і відповідно, інші результати. Скажімо, для багатьох дівчат, чиї чоловіки мобілізувались, навчання — це можливість підтримати ментальне здоров’я. Для когось — це дійсно можливість отримати роботу в іншій галузі та в іншій країні. А для когось — привід змінити світогляд, реалізуватись в житті інакше, — каже Тетяна Фіщук. — Ми відчули запит, відчули, що наші зусилля недаремні, коли отримали за 3 дні 40 000 реєстрацій на стипендіальну програму. Це суттєво перевищує попит на комерційні курси за мирних часів”.

Що фундація дає бізнесу?

Неочікуваним бонусом зовнішньої реклами навчальної програми стало знання бренду Projector, хоча це не було ціллю.

“Ми помітили, що для покоління професіоналів 20-25 років наявність благодійної складової є важливим фактором. Саме тому вони приходять до нас: і на роботу, і вчитися. Дещо змінилося і в запиті студентів, які відпрацьовують навички з конкретним клієнтом у дипломному проєкті. Частіше бачимо запит на те, щоб цим клієнтом був благодійний фонд”, — зазначає Тетяна.

Іншими зонами впливу, де фундація грає роль, на думку команди є менторські програми. Projector роками будував навколо себе спільноту випускників та професіоналів, для яких після повномасштабного вторгнення створив менторський майданчик. Професіонали різних креативних професій могли задонатити свій гонорар від консультації на підтримку військових та освітніх програм Projector. Нині зібрана сума перевищує 4 000 000 грн.

Україна — центр креативної економіки

У Projector вірять, що можуть подолати український комплекс меншовартості у креативній індустрії та розвинути цей кластер економіки. Це, своєю чергою, сприятиме післявоєнному відновленню країни. Вони поступово стають інституцією впливу, яка виводить освіту на новий рівень і робить її приводом повертатись в Україну. Перші кроки вже зроблені. Серед партнерів Projector: Мінцифри, Мінекономіки, а також міжнародні техгіганти Google, Meta, Microsoft та інші.

У майбутнього команда Projector планує розвивати та масштабувати освіту для ветеранів, аби вони могли комфортно повернутись до цивільного життя. А також — працює над переосмисленням професійно-технічної освіти з Міністерством освіти.

“Ми хочемо створити в Україні креативний хаб: для освіти, роботи, досліджень, інновацій. Хочеться розвивати саме цю частину економіки, бо український креативний продукт не гірший, ніж умовно, німецький, британський чи американський. Треба утвердитись в цій думці, перестати себе недооцінювати на якісному і комерційному рівнях. Тому велика задача Projector на 5 років — зробити Україну центром креативної економіки”.