DroneUA: як технологічний бізнес став важливим гуманітарним партнером під час війни

Починаючи з перших днів повномасштабної війни, компанія DroneUA активно допомагає цивільному населенню та критичним установам, поєднуючи бізнес і соціальну місію. Компанія створила фундацію, і нині працює над енергетичною незалежністю, ділиться технологічною експертизою з військовими й аграріями та навчає молоде покоління. Детальніше про комплексну підтримку країни в умовах війни та плани щодо відбудови після перемоги розповіла директорка благодійного фонду DroneUA Ірина Кірющенко.

В який момент ви зрозуміли, що вам недостатньо бути просто прибутковим бізнесом, а є потреба додати ще і соціальні ініціативи? 

Насправді, все спровокувала війна. На початку повномасштабного вторгнення був хаос і божевілля. Нам телефонували з ДСНС, Національної гвардії, Національної поліції, різних підрозділів та відомств, аби дістати дрон. Ми робили все можливе, щоб допомогти – передавали все, що можна було передати: дрони, зарядні станції, матеріальні ресурси. Наші склади, фактично, спорожніли, але тоді ніхто цього не рахував. Ми просто робили, що могли. 

За якийсь час ми створили фонд DroneUA, аби надати хоча б якісь рамки своїй допомозі, в першу чергу, для самих себе. Це сталось дуже органічно. Зараз всі проєкти фонду координую я, як директор, але за потреби можу залучити фахівців з інших відділів – маркетинг, продажі і т.д.

Від моменту створення фонду грошовий еквівалент допомоги вже склав приблизно 3.5 млн грн. При цьому до 80% коштів фонду — це кошти компанії. Загалом же від початку вторгнення грошовий еквівалент допомоги від ТОВ DroneUA складає більше 40 млн. грн.

Як ви обрали ключові напрямки роботи фонду?

До повномасштабного вторгнення нашою корпоративною соціальною відповідальністю було сортування сміття та правильна утилізація акумуляторів і батарейок. Це було продовженням наших принципів: прагнення до свідомого використання ресурсів, ековідповідальності, ефективності. Зараз це нікуди не зникло, проте на перший план вийшли інші, масштабніші проєкти, такі як допомога незахищеним верствам населення, дітям, пенсіонерам.

Фонд був зареєстрований виключно під цивільне направлення. Ми розуміли, що будемо війську допомагати, але піар робити на цьому ми не хочемо. Тому в комунікації ви бачите проєкти, націлені на допомогу цивільному населенню

Обставини склались так, що ми виводили на ринок новий бренд зарядних станцій якраз  тоді, коли почалися масовані обстріли і відключення електрики. Ми зрозуміли, що наші станції можуть допомагати. Що їх потужності вистачить, аби працювало критично важливе обладнання лікарень, чи не зникало опалення у дитячих будинках та школах. З цього, по суті, випадкового збігу виник проєкт зарядних станцій.

Коли росіяни підірвали Каховську дамбу, ми перемикнулися на цей напрямок. Якось все органічно складається – ми надаємо допомогу там, де розуміємо, що це найбільш актуально.

Зараз ми допомагаємо цивільним установам. Стикнулись з тим, що управлінці чи керівники лікарень, дитячих будинків, яким ми би хотіли надати станції, шукають в допомозі якийсь підтекст. На нас дивились з іще більшим острахом, коли ми пояснювали, що благодійність потребує певної звітності. З часом крига скресала, наші спеціалісти проводили навчання з користування станціями, а ще за якийсь час ми отримували подяки. Оце відчуття недаремності зусиль — це те, що дійсно мотивує.

Чи компанія встала на військові рейки?

Ми мусили перелаштуватись повністю, бо 70-80% наших працівників  — це молоді чоловіки, з рідкісними навичками до того ж.

Ми стали резидентами Дія.Сіті, тож зараз намагаємось працівників по-максимуму бронювати. Це може звучати егоїстично, але ті спеціалісти, яких ми маємо – це люди з таким досвідом і навичками у робототехніці, які дуже важливі для нашої економіки і нашої держави.

В той же час, у нас є курси операторів FPV-дронів для наших співробітників. Їх може за бажанням пройти будь-хто з працівників компанії, і чоловіки, і жінки. Тож, якщо потім вони йдуть захищати країну, то вже мають готову військову спеціальність.

Ну і звісно, якщо хтось з наших колег вирішує йти до війська, компанія забезпечує йому все необхідне спорядження.

У вас є власні інструктори?

Так, і це спеціалісти дуже високого рівня, до наших тренерів завжди черга. Вони  мають рідкісні для України навички керування дронами та розробки роботизованих рішень, тому ми працюємо над тим, щоб їх поширювати. Це теж наша відповідальність — закладати в такий спосіб основу для майбутнього. 

До речі, інструктори DroneUA навчають і роботі з агро-дронами. Тому вже зараз Національний університет природних ресурсів відкриває спеціальність «Оператор агродрона» за нашої підтримки. Також пілотно проводимо навчання у двох коледжах Сумської області.

Розкажіть про цей напрямок детальніше. Що вміють агро-дрони?

Можна сказати, що ми започаткували ринок сільськогосподарських дронів в Україні, і зараз багато спілкуємось з аграріями, аби впроваджувати ці технології. На мою думку, це потенційне майбутнє агросектору, вони дуже багато здатні змінити.

З дронами сільське господарство стає ощадливим — бо можна внести добриво біля конкретної рослини, а не розприскувати його в рази більше на все поле. З цієї ж причини, вирощування рослин стає більш екологічним – фермери не заливають землю пестицидами, а розпилюють з дрона дрібнодисперсну суміш, яка потрапляє тільки туди, куди потрібно, на листочки, і нікуди далі не стікає.

Для ти, хто переживає, що дрони відберуть роботу у людей – запевняю, все навпаки. Вони створюють гарантовані робочі місця, причому гарантовані усім, незалежно від статі, віку, стану здоров’я. Тут великий потенціал для працевлаштування ветеранів після війни, особливо тих, хто має досвід роботи з дронами. Оператор агро-дрона – це нова престижна професія.

Які ще соціальні проєкти ви підтримуєте?

Ми багато співпрацюємо з різними благодійними фондами, громадськими організаціями.  Наприклад, дружимо з БФ «Онуки». В них був проект на Харківщині, робили у сховищах книжкові полиці для діток — і ми долучилися до цієї ініціативи. Буквально за три дні команда зібрала велику кількість книжок, настільних ігор, розмальовок.

Або на запит фонду «Кримський фронт» передавали на Херсонщину обладнання для живлення холодильників з донорською кров’ю і апаратів переливання крові.

Чи маєте розуміння, як буде діяти фонд після перемоги? Плануєте завершити роботу чи долучатися до повоєнного відновлення?

Сподіваємося, що будемо допомагати ще більше, масштабуватися. Наша ціль – це відбудова та енергетична незалежність. Наразі ми підписали меморандум  про співпрацю з balbek bureau, що будуватиме містечко для переміщених осіб в Київській області. Плануємо зайти в цей проєкт як партнери і забезпечувати енергонезалежність. І це тільки один проєкт, їх ставатиме більше.

Ми усвідомлюємо, що коли перемога України станеться, потрібно буде працювати над відновленням. При цьому, ми стикнемось із браком робочої сили. І тут роботизація є помічною, бо дає змогу подолати кризу та створити нові спеціальності.