SoftServe: волонтерство, освіта і довкілля в фокусі корпоративної відповідальності

SoftServe – це не лише одна з найбільших IT-компаній України, а й глобальний гравець з представництвами в багатьох країнах світу. Понад 30 років компанія надає якісні сервіси глобальним бізнесам, але також демонструє, як бізнес може змінювати суспільство через системний підхід до корпоративної соціальної відповідальності. Від створення благодійного фонду “Open Eyes” до унікальних ініціатив, таких як OpenTech і EmpowerU, компанія залучає волонтерів, підтримує освіту та розвиває рівність та інклюзію. У цьому інтерв’ю з Вадимом Шумейком, CSR Lead в Україні, ми говоримо про те, як будуються ефективні КСВ-стратегії, які проєкти в найбільшому пріоритеті та чому український бізнес не може залишатися осторонь проблем суспільства. 

Розкажіть, будь ласка, що для SoftServe є точкою, звідки ви стартуєте свою корпоративну соціальну відповідальність?

Соціальна відповідальність і благодійність були притаманні SoftServe від перших років роботи компанії, і значно швидше, ніж це стало трендом. Власники компанії багато допомагали львівській громаді, займалися меценатством та благодійністю, інвестували у заснування Львівської Бізнес-Школи УКУ, допомагали університетам,  20 років тому заснували SoftServe Academy, яка пропонувала безкоштовні ІТ-курси на ринку і виросла в потужний інструмент залучення в компанію молодих фахівців без попереднього досвіду роботи, одними з перших в Україні створили внутрішній корпоративний університет.

Ці цінності засновників та керівників компанії лягли в основу корпоративної культури і того, чим живе команда SoftServe. Знаковим моментом стало заснування у 2014 році фонду “Відкриті очі” як реакція на агресію росії проти України. Він фокусувався на допомозі лікарням, реалізації ініційованих співробітниками соціальних проєктів, тощо. З початком війни, фонд повністю зосередився на допомозі Україні – від гуманітарної допомоги на початку, до допомоги військовим медикам на передовій – закупівлі та обладнанні автомобілів швидкої допомоги.

Станом на зараз вже більше 300 швидких рятують життя військових та цивільних на фронті. З 2015 року компанія почала публікувати щорічні звіти зі сталого розвитку, а вже з 2018 року стартувала масштабна системна робота над стратегією та розвитком сталого розвитку.

Що стосується корпоративної соціальної відповідальності в Україні, ми зараз концентруємось найбільше на тому, щоби використовувати волонтерський потенціал наших працівників. Багато з них хочуть допомагати — і ми задаємо напрямок, започатковуємо проєкти, організовуємо людей. Не тільки тих, які готові фінансово або своїм часом допомогти, а й тих, хто готовий долучитись до технічного, експертного волонтерства.

У нас є команда головного офісу, яка розробляє глобальну стратегію на рік, і є локальні СSR-спеціалісти в кожній країні де працює компанія, які ту стратегію адаптовують, локалізують, враховуючи актуальні виклики і потреби їхніх команд і країн. Основними фокусами завжди залишаються такі напрямки:

• різноманіття, рівність та інклюзивність
• ментальне здоров’я та добробут співробітників
• турбота про довкілля
• покращення IT-освіти 
• волонтерство і благодійність. Сюди входить наш фонд “Open Eyes” і технологічне волонтерство в межах програми OpenTech.

В кожній країні, яка є розробницьким центром SoftServe (а це Україна, Польща, Болгарія, Румунія, Мексика, Чилі, Колумбія) маємо CSR-координатора, в Україні це я. Я перейшов у цей напрямок з маркетингу, в кожному великому місті де маємо офіси, мої колеги-маркетологи долучаються до реалізації проєктів сталого розвитку. Також за потреби залучаємо до реалізації проєктів інші відділи – технічну команду, маркетинг чи PR, тощо. 

Як мотивувати команду крім роботи долучатись до якихось проєктів?

Попри усі виклики нашого часу, в Україні люди попри стреси, і втому й надалі хочуть і готові робити більше. Залучати наших колег до соціальних проєктів завжди було цікавим процесом, але зараз він став навіть простішим – ми хочемо робити добрі справи, ми хочемо віддавати більше і допомагати. Це стосується всього суспільства в принципі. Тому нашим завданням є створити такі можливості і проєкти в межах компанії, і згуртувати велику кількість людей довкола цих ініцатив. 

Найважливішим для мотивації колег є, звісно, самі проєкти. Вони мають бути важливими, цікавими, на часі, вирішувати якусь проблему, яка резонує людям найбільше. До прикладу, один з наших проєктів, до якого долучаються багато фахівців – донорство крові, під час війни це дуже важливо, потреба у крові величезна, всі це чудово розуміють і долучаються. До повномасштабної війни ми організовували День донора раз на рік у червні, і залучали в середньому до 100 співробітників по країні. Зараз такі ініціативи відбуваються значно частіше і залучають в рази більше донорів.

Людям також важливо бути частиною спільноти свого міста, регіону, на це треба зважати в підборі чи організації соціальних чи благодійних проєктів. Колеги в Чернівцях, до прикладу, минулого року допомагали місцевому притулку для тварин і навіть збирали кошти на протез для собаки без кінцівки. Колеги у Львові збирались для висадки дерев поблизу міста в межах проєкту з WWF. Такі локальні проєкти дають унікальну можливість – робити позитивні зміни, допомагати тут і зараз, зовсім поруч. 

Якщо говорити про нашу програму OpenTech, то для колег, які працюють над технологічними про боно розробками, це також хороша можливість поглибити свою експертизу у певній технології чи опанувати нову роль, попрацювати з українським  “клієнтом”, набути новий досвід. 

Додам також, що дуже важливою для залучення, мотивації до співдії є комунікація. Ми проактивно інформуємо колег всередині компанії про всі можливості – як про всеукраїнські, так і про локальні ініціативи і способи до них долучитись. Використовуємо для цього різні канали, різні формати, комунікуємо окремо зі спільнотами найактивніших волонтерів, тощо. 

Розкажіть про загальнокорпоративні проєкти, як то дні донорства. Який процент залучення співробітників в таких ініціативах?

Це був один із перших моїх проєктів, коли я прийшов в CSR команду минулого року — вивести культуру донорства крові на новий рівень. Зараз в межах проєкту Blood for Life ми кожних три місяці організовуємо офісні дні донації крові, маємо в партнерах фонд Яніни Соколової. На кожній такій донорській сесії ми збираємо від 200 до 300 людей загалом по країні. Це в принципі невелика цифра, враховуючи, що у нас десь близько 7 000 працівників, тим не менше — ми маємо постійний пул донорів.

Для заохочення та підтримки, ми регулярно робимо дописи з відзначеннями наших волонтерів та активних донаторів крові. Як я вже згадував вище, колеги в Україні вже вийшли на той рівень, коли їм не треба додаткових бенефітів чи відзнак, щоб робити корисні речі в час вийни. Проте, ми обов’язково робимо такі невеликі нагородження в різні способи при нагоді.

Як ви розумієте, що проєкт треба закривати? І за якими показниками оцінюєте успішність?

Ми відстежуємо залученість людей. Згідно з нашими внутрішніми цілями, проєкт має залучати не менше ніж 5% від усіх працівників. Тобто, якщо із загального числа у 7 000 співробітників по Україні до проєкту доєднається хоча б 350 людей, то вважаємо його успішним і ми думаємо, як його повторити. Якщо проєкт не був таким успішним, то переформатовуємо його, змінюємо вектор, стартуємо співпрацю з іншими партнерськими організаціями, тощо.

Співпраця з партнерами, до речі, теж може стати причиною згортання проєкту. Наприклад, для локальних благодійних проєктів кожен центр розробки компанії в Україні шукав місцевого партнера — організації з підтримки тварин, дитячі будинки, притулки для літніх людей, тощо. Однак інколи громадські організації чи фонди не могли забезпечити ефективну співпрацю через внутрішні проблеми чи брак комунікації, що ускладнювало реалізацію навіть перспективних на перший погляд проєктів.

Як підбираєте партнерів серед громадського сектору?

Зазвичай ми ретельно обираємо партнерів. Починаємо зі скринінгу: аналізуємо історію роботи організації, масштаб її проєктів та рівень відповідальності, яку вона готова брати на себе. Перевагу надаємо організаціям із досвідом взаємодії з іншими компаніями. У кожному девцентрі проєкти імплементують колеги з маркетинг-відділу, які в процесі співпраці визначають, у чому наші волонтери можуть бути найкориснішими й коли найкраще долучитися. При цьому ми враховуємо, що наші працівники мають основну роботу, а у вихідні мають відпочити. Наприклад, бували випадки, коли притулки чи ГО могли прийняти волонтерів лише в неділю, але ми вважаємо недоречним просити людей жертвувати сімейним часом, особливо сьогодні. Тому важливо знайти баланс — win-win стратегію, яка буде комфортною для всіх сторін і максимально корисною для організацій. 

Розкажіть про програму EmpowerU, як виникла ця ідея?

В межах DEI-стратегії в компанії зініціювали EmpowerU програму, метою якої є надати безкоштовні можливості стартувати кар’єру в ІТ для тих суспільних груп, які потребують допомоги. Кожна з локацій компанії вже фокусувалась на тому, з якою соціальною групою працювати. До прикладу, в Колумбії обрали для роботи групу молодих жінок, адже в цій країні саме жінки мають проблеми з доступом до якісної освіти. В Румунії це була аудиторія українських жінок-біженок через війну, в Польщі – люди з інвалідністю. А в Україні цільовою аудиторією ми обрали внутрішньо переміщених осіб, ветеранів та військовослужбовців, а також членів їх родин.

Вже чотири безкоштовних ІТ-курси в межах програми EmpowerU ми запустили в Україні, і завдяки партнерству з Українським ветеранським фондом і з рекрутинговою агенцією Lobby X, на третій курс ми набрали рекордну кількість заявок (702 заявки при початковій цілі охопити 200 людей). Близько 100 людей успішно випустились, отримавши сертифікати. Велика кількість з цих 100 людей — діючі військовослужбовці, які доєднувалися до онлайн-занять прямо з місця служби: з окопів, з бліндажів. 

Коли опрацьовували відгуки ветеранів-випускників курсів, зрозуміли, що для багатьох з них не такий важливий результат (чи вони отримають сертифікат, чи підуть далі вчитися, чи будуть влаштовуватись в ІТ-компанію), як сам процес. Тому ми вирішили продовжити цю історію у вигляді менторства. У нас є внутрішній департамент, mentorship office, який займається менторством всередині компанії. Тож ми вирішили, що надамо менторську підтримку випускникам курсів. За допомогою ментора можна прописувати план дій, планувати кар’єрні кроки, і надалі рухатися в тому напрямку, який випускники для себе оберуть. Дуже радіємо, що вже відбуваються перші найми з когорти випускників EmpowerU в Україні.

Чи є у ваших закордонних офісах такий напрям КСВ, як підтримка України, або якась залученість до того, що у нас відбувається?

Окремого такого напрямку немає, проте SoftServe – компанія з українським корінням, тож всі наші локації долучаємо до проєктів допомоги Україні. До свого 30-річчя компанія анонсувала збір на закупівлю 100 швидких для фронту, до збору та промо цього проєкту “Drive for life” нашого фонду “Відкриті очі” компанія залучала всі локації та всіх працівників –  і розробницькі центри і офіційні представництва на клієнтських ринках. Програма EmpowerU в Румунії та Польщі також фокусувалась на українцях, переміщених в ці країни через війну. 

Звісно, що найкраще мотивують працівників локальні проєкти, адже вони про пряму залученість у свою країну, спільноту чи місто. Тому ми намагаємось поєднувати – реалізовуємо як масштабні проєкти на рівні всієї компанії, так і локальні.

Ви багато співпрацюєте з університетами — це є частиною вашої КСВ? Тому що з іншого боку, це ваш заділ на майбутнє, ваші стратегічні рухи для того, щоб потім мати класних працівників.

Так, це частина нашої екосистеми КСВ — розвиток IT-освіти. В Україні SoftServe співпрацює з 67 університетами, з 7 з них має розширений формат – спільні освітні програми. У їхніх межах студенти здобувають теоретичні знання в навчальному закладі, а практичний досвід – в SoftServe. 

У межах спільних програм студенти мають унікальну можливість навчатись від практиків з індустрії, отримуючи знання про найновіші технології та розробки зі світу ІТ, а також працювати на реальних проєктах. Натомість компанія має можливість залучати до роботи молоді таланти, та якісно впливати на професійний рівень випускників університетів.

Який вплив від своєї КСВ ви бачите?

Найбільший вплив і цінність — це бачити результати і вплив нашої роботи, і розуміти, що 460 літрів зібраної за півтора роки донорської крові врятують сотні життів, а наші швидкі вже допомогли надати невідкладну допомогу десяткам тисяч військових і цивільних. Розроблені нами OpenTech рішення охоплюють мільйони користувачів і допомагають громадським організаціям, фондам, а також органам державного чи місцевого управління бути ефективнішими у своїй роботі.

Соціальна відповідальність  — один з елементів, який формує репутацію бізнесу. Вона впливає на те, як співробітники відчувають компанію, наскільки задоволені роботою тут. Більш того, ми живемо в країні, яка вже кілька років поспіль у найвищих позиціях рейтингу World Giving Index. Зараз важко уявити українську компанію, яка не має власного КСВ, власного благодійного фонду чи благодійних проєктів, не дбає про щось більше, ніж лише бізнес.

Загалом, успішність КСВ в компанії дуже великою мірою залежить від того, наскільки включені в проєкти, в стратегію, власники і топ-менеджмент. У SoftServe багато ініціатив та ідей якраз отримуємо від лідерів компанії, вони завжди готові долучатися до локальних та глобальних проєктів. Соціально відповідальний бізнес з хорошою репутацією має значно більше переваг – перш за все є більш привабливим роботодавцем для потенційних працівників та надійним партнером для клієнтів.