Українському законодавству не вистачає гнучкості та розуміння проблем третього сектору

Благодійний фонд «Хід юристів» виник у 2023 році на базі спільноти Dead Lawyers Society. Почавшись з добровільного волонтерства небайдужих, він переріс у системну допомогу війську. А також провадить змінотворчу діяльність у сфері українського законодавства, яке регулює роботу некомерційних організацій — третього сектору. 

Про особливості юридичної волонтерської спільноти, виклики, напрямки роботи та три складові успішної роботи фонду розповідає генеральна директорка фонду «Хід юристів» (раніше БФ Спілка мертвих юристів) — Надія Денисюк.

Як почалась ваша волонтерська діяльність?

Наш фонд офіційно сформувався на початку 2023-го, пройшовши шлях від доволі хаотичного руху у чаті Спілки мертвих юристів до системного волонтерства. У перші тижні вторгнення ми виявили, хто залишився, а хто поїхав та почали діяти там, де відчували за потрібне. Гаряча їжа, ліки, волонтерство — долучались до найрізноманітніших форматів допомоги. Тоді активних учасників було 30-40 людей, і ми виокремились у окрему групу. Серед них не тільки досвідчені юристи, але і студенти. 

Чому виникла потреба в окремій інституційній одиниці?

Фонд був створений для того, аби правильно представити нашу діяльність, розділити операційну роботу, медіа та благодійну складову. Правильно та ефективно з формальної точки зору конвертувати гроші в допомогу.

Тоді ми не розглядали фонд як окремий проєкт, який охоплюватиме не лише юридичну спільноту, а тому назвали фонд так само як і медіа, яке стало одним зі співзасновників фонду — БФ «Спілка мертвих юристів».

Проте ця однойменність призводила до постійної асоціації: ми мали дві самостійні організації, але ззовні мало кому так здавалось. Крім того, нашими партнерами та друзями за цей час стали далеко не лише юристи, але й зовсім інші спільноти.

Додатково розмежування діяльності медіа і фонду публічно було потрібним, оскільки у медіа власні завдання і вони незалежні у своїй роботі, тоді як у фонду зовсім інший вектор у публічній площині, який напряму впливає на його роботу. Тому ми задумались про іншу назву. Потрібно було робити крок вперед — хід, тож з’явилась назва «Хід юристів».

Яка команда працює зараз у фонді?

У нашій core-команді 4 людини: це я, міжнародна юристка Марія Зіверт, юрист з IT-сфери Руслан Ніфтулаєв та юристка у сфері захисту даних Катерина Міщенко. Кожен з нас очолює напрям, в якому має досвід. Є люди, які допомагають з конкретними операційними напрямками — бухгалтер, комунікаційниця, перекладачка, дизайнерка, операційні менеджерки. Також у нас є наглядова рада з 4 людей та можливість за потреби залучати інших вузьких спеціалістів на підряді.

У фонду три основні напрямки роботи: оборонні закупівлі, медицина та кейсеваки. Як визначились ці сфери діяльності?

Напрямки роботи сформувались органічно — ми всі робимо те, в чому добре розбираємось. Приміром, я активно волонтерила у 2014—2016 роках. За цей час купувала все, від тактичних шкарпеток до прицілів, тому надбала певну експертизу в мілітарі та контакти військових, які на цьому розуміються. Відповідно, у 2022 мені було зрозуміло, що я маю робити, і так виник мілітарний напрямок. Марія Зіверт від самого початку хотіла допомагати пораненим, тому взяла на себе підтримку прифронтових шпиталів та отримала для цього наш перший зовнішній грант. 

Далі ми задумались: ми забезпечуємо військових технологічними рішеннями (дрони, оптика), тактичною медициною, закуповуємо обладнання для прифронтових шпиталів, але треба ще зробити так, щоб поранені швидко і безпечно діставались до місця стабілізації та лікування. Тож, Руслан, як людина, яка цікавиться і розуміється в машинах, зайнявся новим автотранспортним напрямком, до якого увійшли кейсеваки, а пізніше і транспорт для операторів БПЛА.

І ще є додаткові проєкти, для волонтерів?

Так, у нас є два соціальних проєкти: це юридична клініка, як проєкт безкоштовної правової допомоги для волонтерів, і це Бурса Хаб — пункт волонтерської незламності у Києві, де ми створили для них робочий простір зі стабільним інтернетом та безперервним забезпеченням електрикою. І клініка, і хаб виникли як проєкти фонду взимку 2022/23.

Люди, які працюють у фонді, роблять це на волонтерських засадах, чи вони отримують оплату? Як у вас все влаштовано?

У нас змішана система: ми як керівники отримуємо оплату 0.25 ставки від мінімальної, і в кожного з нас є фултайм робота чи практика крім цього. Ми так радимо робити всім фондам, тому що наша робота в фонді дуже схожа до трудової функції, це певна операційна діяльність. Відповідно, якщо ми не будемо взагалі нічого оплачувати — податкова швидше за все донарахує потім усі податки на повний розмір мінімального окладу. Тож нам простіше зараз шукати окреме фінансування на це і сплачувати.

Плюс у нас від самого початку усі операційні витрати фінансуються окремо донором — це окремий бюджет, який ми не можемо використати ні на що інше, крім як на підтримку благодійної організації. Тому у нас в кожен з проєктів можуть залучатись додаткові люди, які теж отримують оплату, якщо це не волонтери та проєкт є грантовим.

Ми дійшли до такої організації, бо розуміємо, що чисте волонтерство — це нетривала історія. З особистого досвіду знаю, що десь докладеш свої 500 грн до збору, десь заплатиш за бензин, щоб доставити допомогу, і так поступово накопичуються немалі суми. Але я на це іду свідомо, це мій вибір. Хтось може присвятити час волонтерству, хтось ні, і для когось це спосіб доєднатись і отримати оплату за свою роботу — хоч і не ринкову, але якусь справедливу. Ми це розуміємо, тому і відразу шукали окреме фінансування адмінвитрат. Ми принципово вирішили не брати кошти з донатів на армію. 

Благодійний фонд — більш ризиковий об’єкт для перевірки податкової, ніж бізнес. Тому прозорість його роботи впливатиме не лише на можливість фандрейзингу, але і на перевірку діяльності. З точки зору операційної діяльності, найпростіший варіант, коли у фонді офіційно оформлений керівник, який несе відповідальність, а також отримує зарплату з якогось окремого джерела, приміром, гранту. А коли залучаєте підрядників, то необхідно показувати як запит, так і конкретну роботу, яку ця людина зробила. 

З якими запитами звертаються у фонд найчастіше?

Запити взагалі можуть бути різного рівня, так само як і фонди мають різні можливості у їх задоволенні. Не всі суб’єкти можуть закривати всі запити. Наприклад, ми не закуповуємо озброєння або складні комплексні системи, як це може робити держава чи відомі великі фонди. Це не наш пріоритет і ніколи ним не був. Тому що держава і ті, хто мають експертизу та інші ресурси, зроблять це краще та ефективніше.

А ми натомість працюємо над тим, щоб бути максимально ефективними у закритті нагальних потреб військових за системою, яка не тільки «гасить пожежі» у забезпеченні, а має певний цикл — дрони й екосистеми до них, медицина та медичне обладнання, евакуаційний транспорт. Ми зайняли цю нішу та тримаємось її, бо вважаємо, що правильне обрання пріоритетності в благодійності дозволяє ефективно співіснувати волонтерській екосистемі та державі. На жаль, через це іноді доводиться відмовляти в закритті інших запитів — ми не можемо розпорошувати ресурси, адже прагнемо забезпечувати тим, в чому маємо експертизу, розуміння де взяти це краще, якісніше і дешевше, і тих, кому це необхідно просто зараз для бойових завдань. 

Ми, звісно, хочемо робити більше і більше — але ми розуміємо, що у нас є певний ліміт можливостей: і часу, і ресурсу, який ми можемо в це вкладати. У кожного з нас є тільки 24 години на добу і тільки один організм.

З запитами зрозуміло, а як організувати ефективний фандрейзинг? Які ваші джерела фінансування?

На нашу думку, є три складові сталої роботи фонду:

• Довіра — і на рівні особистісному, і на рівні фінансової прозорості та підзвітності. До тебе приходять, бо тебе знають. Тобі дають гроші, бо довіряють.
• Фокус — взяти відповідальність за певну нішу та триматись і розвиватись в ній.
• Вдячність — час, коли люди просто давали гроші, вже пройшов. Варто показати людині, як працює її донат: звіт, результат, заохочення, приналежність до спільної справи.

Сьогодні наш мілітарний та автотранспортний напрямок забезпечуються приватними донорами. Крім донатів від людей, є також значна частка донатів від компаній юридичного та IT-спрямування. Переважно це наші колеги або клієнти наших колег. Медичний напрямок (шпиталі, стабілізаційні пункти) переважно забезпечується за рахунок грантового фінансування, а витрати на тактичну медицину, обладнання для крові так само закривають приватні донори: як колеги та донори з інших сфер, так і бізнес. Проєкти «Юридична клініка для волонтерів» та волонтерський хаб втілюються із залученням грантових коштів. В цілому можна сказати, що допомогу «Хід юристів» отримує більшою мірою від юридичної спільноти.

За якими критеріями ви визначаєте, куди спрямувати ресурси, кому допомогти?

В більшості ми працюємо зі знайомими військовими командирами, які поступово зростали з, умовно, ротного у 2014-му до командира бригади чи батальйону нині, а також з їхніми рекомендаціями. Або ж командири стабпунктів, головні лікарі шпиталів, начальники медичних служб, Ці люди точно знають, що потрібно зараз, вміють розставити пріоритети.

До інших запитів ми підходимо більш виважено, аби не втрачати фокус. Тобто критерії такі:

• актуальність та терміновість — чи людина зараз знаходиться в зоні бойових дій і наскільки гаряча її потреба;
• пріоритет на захист і порятунок життя та на можливість врятувати якомога більшу кількість життів
• наша здатність дістати та купити потрібне швидко і дешевше. 

Щодо залучення суспільства — чи існує у вашій професійній спільноті бажання надавати юридичну допомогу pro bono?

Після вторгнення я відразу відчула, що можу допомагати як завгодно, тільки не юридично. Мої зв’язки та досвід давали мені змогу бути ефективною в інших типах допомоги. Але у спільноті є люди, які пішли працювати на державу або зайнялись супроводом волонтерів, військових, ветеранів. Наприклад, розробили правовий навігатор для військових, як Масі Найєм та Любов Галан у «Принципі». Деякі колеги надають pro bono консультації військовим, а також робили це для своїх клієнтів по всім питанням воєнного стану на початку вторгнення. 

Насправді консультування, якщо вам вже не потрібно додатково розбиратись у якихось документах, — це найлегший формат допомагати, коли ти юрист. Фактично, ти працюєш як зі звичайним клієнтом. Це не потребує особливих зусиль в адмініструванні з боку компанії: виділяємо певні години для pro bono клієнтів та працюємо. У нашій бульбашці не залишилося бізнесів чи людей, які б не допомагали країні в різний спосіб. 

У вас зараз є бачення, що робити з фондом після перемоги? От вона настає, на наступний день ви збираєтесь в офісі — і …?

… і закриваємось! У нашої команди була домовленість з самого початку, що ми працюємо до перемоги — ми не будемо займатися потім відбудовою, соціальними проєктами. Наш пріоритет — допомога армії, допомога нашим громадянам, які постраждали від бойових дій. Хочеться вірити, що люди, які зараз нічого не роблять, вони тоді підхопляться і будуть щось робити. А ми повернемось до наших клієнтів і податкових перевірок, яких менше не стане.

Чи обговорювали ви в команді, навіщо ви робите те що робите? Найчастіше у відповідь на це питання ми чуємо: «Тому що інакше не можна», але потім коли починаєш розплутувати — за цим стоять абсолютно різні речі.

У мене персонально це відчуття відповідальності. Я живу, у мене все добре, але це лише завдяки тому, що ще з 14-го року хтось бореться за те, щоб ця країна була така, яка вона є. Допоки у мого чоловіка є своя робота у війську, у мене в тилу — своя. Я не ставлюсь до роботи фонду як до благодійності чи чогось екстра. Це те, що я маю робити. 

Не уявляю, що б я робила, якби в мене зараз не було фонду. Це нерозуміння, чим ти можеш бути корисним — воно вбиває. От ми собі знаємо: ми руки-голову зайняли і працюємо.

А чого не вистачає в законодавстві для швидшого, кращого і простішого розвитку благодійності?

Українському законодавству не вистачає гнучкості та бачення реальних проблем третього сектору. У нас виходить, що не законодавство реагує на реальні об’єктивні обставини, а обставини реагують на законодавство.

Зміни в закон «Про гуманітарну допомогу» внесли ще в листопаді 2023, але багато питань залишились неврегульованими досі. Наприклад, питання передачі допомоги військовим без додаткової сплати податків. Бо у нас за законом можна допомагати учасникам бойових дій або пораненим, а просто військовим — тільки зі сплатою 19.5% податку. Також можна передавати лише визначений перелік речей, що створює абсурдну ситуацію, коли, наприклад, пеньюар та коня передавати можна, а екофлоу та турнікет — ні. Не врегульовані нормально і механізми передачі транспортних засобів, не прописаний нормально статус фізичних осіб волонтерів…

А ще дуже бракує зрозумілого і дієвого обліку та списання гуманітарної допомоги. Можна, наприклад, списати авто, що згоріло, або якесь інше дороге обладнання. А прострочене дитяче харчування — тільки з комісією, яка ніколи не збереться, бо деякі відомства ліквідовані чи перейменовані.

Я входжу в ініціативну групу з іншими волонтерами і представниками БО та ГО, яка намагається це змінити, проте виходить не швидко. Тому багато допомоги, на жаль, зараз надається вимушено з порушеннями через недосконалість самого законодавства. І практично на будь-яку допомогу можуть бути нараховані податки.

У нас багато зараз є норм, які потребують доопрацювання, з огляду на таке масове залучення людей до війська і появу великої кількості громадян, які потребують допомоги. Ми не можемо передати цю допомогу без ризиків для себе. Тому люди і фонди, які допомагають — вони просто приймають ці ризики і працюють. Бо як інакше.

 ________

«Наш фонд офіційно сформувався на початку 2023-го, пройшовши шлях від доволі хаотичного волонтерського руху у чаті медіа “Спілка мертвих юристів” до системної роботи з березня 2022 року.

У перші тижні вторгнення ми в рамках юридичної та волонтерської спільноти долучались до найрізноманітніших форматів допомоги, де були потрібні руки. Тоді активних учасників нашого чату було близько 30 людей, а з весни 2022-го року з цього чату сформувалася група з 4 людей, які у 2023 році зареєстрували окремий благодійний фонду.

Тоді ми зробили це для операційного розмежування діяльності медіа та благодійного фонду, , чим вивели волонтерство в самостійний та інституційний напрям. Ми – це команда друзів юристів і колег, які, працюючи в різних напрямках та компаніях, в лютому 2022 опинилися в одному чаті для того, щоб зробити свій внесок для захисту країни. З того часу нас підтримують колеги з різних компаній та структур, юридичні та IT компанії, їхні клієнти, асоціації та юридичні медіа. 

Хід Юристів – фонд консолідації зусиль окремих юристів, які обʼєднанні спільною метою і є фондом спільноти, а не окремих його представників.

З початку у нас було у нас три напрями роботи: оборонний та автомобільний (фандрейзингові напрями), напрям допомоги прифронтоовим шпиталям (функціонував коштом грантів).

Після виведення напряму прифронтових шпиталів у окремий фонд, ми сфокусувались виключно на автомобільному напрямку і переобладнуємо машини під цілі евакуації поранених. Завдяки внутрішній технічній експертизі, нашим партнерам в Україні та за кордоном, ми закріпились у ніші де можемо найбільш ефективно конвертувати кошти донорів у допомогу війську. Ми забезпечуємо медиків доступними та ефективними рішеннями для проблем, які виникли в ході цієї війни і наразі не забезпечуються масово ні держвою, ні волонтерською спільнотою, на жаль. 

Кошти на кейсеваки ми не можемо залучати через гранти, тож робимо це лише через підтримку донорів і фандрейзи в соціальних мережах. 

Також наша професійна діяльність привела нас до створення соціального проєкту на базі фонду “Юридична клініка для волонтерів” – перша комплексна правова допомога волонтерській спільноті. Проєкт діє з 2023 року. Втілюється коштом грантів.

Українському законодавству дуже бракує гнучкості та бачення реальних проблем громадського сектору. Тому я, крім роботи в фонді, ще входжу до спеціальної групи при Мінсоцполітики і розробляю нормативне регулювання в частині волонтерства та гуманітарної допомоги. 

Від самого початку ми з командою домовились, що докладатимемо максимум наших зусиль та знань до перемоги.
Коли вона настане, ми не будемо переключатись на відбудову чи інші речі. У нас вистачить роботи з податковими перевірками, які ніхто не скасовував.
Як буде насправді — подивимось».