Які закони регулюють сферу благодійності в Україні

Сфера благодійності в Україні сьогодні охоплює близько 100 тисяч громадських і понад 20 тисяч благодійних організацій, а також мільйони людей, які щоденно долучаються до допомоги військовим, переселенцям, лікарням і громадам. Така активність неможлива без чіткого законодавчого підґрунтя, адже правила роботи благодійних фондів, волонтерських ініціатив і процесу надання гуманітарної допомоги мають бути прозорими та узгодженими із законом.

Українське законодавство створює для цього спеціальні умови. Головні засади визначає Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», який став базовим документом для всіх учасників цього процесу. Його доповнюють інші нормативні акти, зокрема закони «Про волонтерську діяльність» та «Про гуманітарну допомогу». Саме вони формують правове поле, у якому функціонує сучасна благодійність, забезпечуючи захист інтересів як благодійників, так і тих, хто отримує допомогу.

Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»

Це основний документ, що регулює сферу благодійності в Україні. Закон про благодійну діяльність ухвалили 5 липня 2012 року, і з того часу він неодноразово доповнювався відповідно до суспільних викликів і потреб, зокрема після початку війни на сході України у 2014 році та після повномасштабного вторгнення у 2022-му. Закон встановлює правові засади створення та діяльності благодійних організацій, визначає порядок надання допомоги, а також закріплює принципи, на яких будується культура благодійності в державі.

У документі чітко окреслюється поняття «благодійна діяльність» як добровільна особиста або майнова допомога без очікування прибутку чи компенсації. Це означає, що благодійність є винятково безкорисливою діяльністю, спрямованою на досягнення суспільно важливих цілей. Також закон передбачає, хто може виступати благодійником: будь-яка дієздатна фізична чи юридична особа приватного права незалежно від громадянства чи країни реєстрації.

Закон визначає види благодійної діяльності, серед яких фінансова підтримка, надання послуг, передача майна чи робіт, організація заходів. Він також встановлює сфери, де благодійність є найбільш актуальною: охорона здоров’я, освіта, культура, спорт, екологія, соціальний захист, розвиток громад, а в умовах війни — підтримка обороноздатності країни та допомога постраждалим.

Важливим аспектом є регулювання діяльності благодійних організацій. Закон описує їхні форми (благодійні товариства, установи, фонди), порядок створення та реєстрації, управління майном, ведення звітності. Це забезпечує прозорість у використанні коштів і захист інтересів благодійників і бенефіціарів. Крім того, у законі визначені механізми державного контролю, а також умови, за яких організація може втратити статус благодійної.

Закон України «Про волонтерську діяльність»

Цей закон ухвалили у 2011 році. Основна мета Закону України «Про волонтерську діяльність» — створити правові умови для розвитку волонтерського руху, а також захистити права та інтереси тих, хто безоплатно надає допомогу іншим. Документ став важливим кроком для впорядкування суспільної активності, яка в Україні має потужні традиції, але особливо активно розвивається з 2014 року, а з 2022-го набула безпрецедентних масштабів.

У Законі визначається поняття «волонтерська діяльність» як добровільна, неприбуткова та соціально спрямована робота, яку фізичні особи здійснюють особисто чи через організації. Це може бути допомога людям у складних життєвих обставинах, підтримка військових і переселенців, участь у культурних, освітніх чи екологічних проєктах.

Важливо, що Закон закріплює не лише права, а й гарантії для волонтерів. Серед ключових положень:

• право на страхування життя та здоров’я в разі виконання завдань у небезпечних умовах;
• можливість компенсації витрат на проїзд, проживання, харчування та придбання необхідних засобів;
• захист від дискримінації та гарантії безпеки під час виконання волонтерської роботи;
• право на належні умови праці, які зобов’язані забезпечувати організації, що залучають волонтерів;
• визнання волонтерської діяльності як суспільно корисної та важливої.

Окрема увага приділена організаціям, які працюють з волонтерами. Вони повинні вести прозору діяльність, забезпечувати добровольцям необхідні умови та дотримуватись вимог законодавства. Це дозволяє координувати спільні зусилля благодійних фондів, громадських організацій та державних інституцій.

Закон України «Про гуманітарну допомогу»

Закон України «Про гуманітарну допомогу» ухвалений ще у 1999 році, але з того часу неодноразово змінювався та доповнювався відповідно до нових реалій. Його головне завдання — встановити чіткі правила для отримання, оформлення, використання та контролю гуманітарної допомоги в Україні. У документі закладені правові, організаційні та соціальні засади, які дозволяють забезпечити прозорість процесу та захист прав усіх учасників.

Гуманітарна допомога визначається законом як цільова адресна допомога у вигляді коштів, товарів, робіт чи послуг, що надається для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, подолання кризових явищ, підтримки вразливих категорій населення, а також для сприяння розвитку громад. У мирний час вона була спрямована переважно на соціальну підтримку, але з 2014 року і особливо після початку повномасштабної війни 2022-го року, гуманітарна допомога стала критично важливим ресурсом для забезпечення армії, ВПО та мешканців постраждалих регіонів.

Документ детально регулює порядок ввезення та розподілу гуманітарної допомоги, визначає органи, що відповідають за її облік і контроль. Це дозволяє уникати зловживань і гарантувати, що допомога потрапить саме до тих, хто її потребує найбільше. Важливою частиною закону є вимога щодо прозорості та гласності: благодійні та громадські організації, які отримують допомогу, зобов’язані звітувати про її використання.

В умовах війни значення цього закону зросло в рази. У 2022 році до нього внесли суттєві зміни, які спростили процедури ввезення гуманітарних вантажів, а також посилили контроль за їхнім використанням. Це дозволило швидше доставляти необхідні товари — від продуктів та ліків до обладнання для лікарень і речей першої потреби для переселенців.

Якщо підсумувати, українське законодавство у сфері благодійності поступово формує надійну основу для розвитку громадських ініціатив і підтримки тих, хто цього потребує. Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» визначає ключові принципи роботи фондів, тоді як закони «Про волонтерську діяльність» і «Про гуманітарну допомогу» деталізують окремі напрями — від організації роботи добровольців до прозорого розподілу матеріальної підтримки. Разом вони створюють комплексну систему, яка забезпечує довіру, підзвітність та ефективність у сфері благодійності.