Dobrobut Foundation: донат на життя

Рятувати життя завжди було головною мотивацією для благодійників, і з початком повномасштабного вторгнення ця місія набула ще більшої актуальності. Dobrobut Foundation зосереджує свої зусилля на допомозі не лише пацієнтам, а й самим медикам, забезпечуючи їхнє професійне зростання та підтримку. Як сьогодні залучаються ресурси та чи змінилися пріоритети фундації, обговорюємо з директором Dobrobut Foundation Дмитром Гроссу та директоркою з маркетингу мережі «Добробут» Анною Швед*.

*Інтерв’ю записане влітку 2024 року.

Навчання інтернів та допомога дітям з вадами серця – першопричини створення Dobrobut Foundation

Ідея про те, що «Добробут» має стати не лише медичною екосистемою, а й навчальним середовищем для зростання експертів-лікарів, на кшталт американських університетських клінік, була закладена в стратегії компанії ще понад 10 років тому. З 2020 року існує «Академія Добробут» — масштабний медично-освітній проєкт, з якого в майбутньому має вирости повноцінний медичний університет. Наразі Академія займається післядипломною освітою: навчає інтернів та займається безперервним медичним розвитком лікарів. Частина випускників продовжує успішно працювати у «Добробуті».

Це бажання допомагати медикам розвиватись стало першою передумовою появи Dobrobut Foundation. Другою причиною створення фундації стала робота кардіохірурга Олександра Бабляка. Представник медичної династії, він є автором унікальної методики мініінвазивних операцій на серці, що дозволяє рятувати життя та проводити операції навіть новонародженим дітям.

Презентуючи свою методику в різних країнах світу, в одній із поїздок Олександр Бабляк зустрів доброчинців, які захотіли допомогти: дати можливість сім’ям, де є діти з уродженими вадами серця, отримувати своєчасну і першокласну медичну допомогу. Так, допомога тим, хто потребує операцій, особливо, складних, але не може їх оплатити, стала другим крилом фундації.

«Фундація Добробут» була створена як некомерційна структура, яка активно і пасивно залучає кошти на лікування від небайдужих: від звичайних громадян до представників бізнесу та окремих інституцій в Україні та за її межами.

Із початком повномасштабного вторгнення Dobrobut Foundation в основному переорієнтувалась на допомогу військовим та цивільним, які постраждали від війни. Але ядро допомоги дітям залишилось. Нині лікарі беруться передусім за складні випадки, наприклад, політравму, коли лікування потребує значних ресурсів.

«Робота фундації досить гнучка: ми аналізуємо запити, котрі отримуємо, і відповідно пропонуємо додаткові продукти, додаткові програми, додаткові цілі для збору. Ми досить динамічні, готові активно змінюватись під запит від пацієнтів», — коментує Анна Швед.

Залученість лікарів, відсутність реклами та адміністративних витрат — особливості функціонування фундації

З появою фундації у команди «Добробуту» з’явилась можливість діяти швидше. Завдяки співпраці з великими донорами, зокрема з бізнесами, з’явилась певна фінансова база. Це дозволяє ухвалювати рішення про надання допомоги протягом годин, інколи — хвилин, що дуже важливо для термінових випадків. 

«Фундація — не єдиний наш напрям КСВ. Але саме завдяки їй ми маємо можливість реагувати скоріше, розширювати напрямки допомоги, краще відповідати потребі зовнішнього середовища», — пояснює Дмитро Гроссу.

Особливість Dobrobut Foundation — в тому, що команда фундації є автоматично співробітниками мережі клінік «Добробут». Це дає можливість взагалі не витрачати кошти на адміністративні витрати, зарплати, податки — все це забезпечує компанія. А в фундації 100% залучених коштів спрямовується на медичну допомогу.

Наразі в команді фундації, окрім директора, 6 співробітників: комунікаційниця, фінансист, 2 клієнт-менеджера, фандрейзер та лікар. В штаті немає окремого юриста, маркетолога — коли виникає потреба, допомагають колеги з мережі клінік.

 «У нас максимального полегшена операційна модель роботи, — каже Анна Швед. — Все, що може бути використане із ресурсів «Добробуту» — комунікаційні майданчики, наші клініки, можливість залучати лікарів — все це по максимуму використовується»

Лікування пацієнтів, якими опікується фундація, здійснюють фахівці «Добробуту». Робота у фундації — добровільна. Та частина лікарської команди, яка залучена в ініціативу, робить це від серця. Для медиків це можливість певним чином проявити свою громадську позицію.

Багато лікарів окрім фундації мають ще власні ініціативи. Вони самі проводять збори, залучають колег зі свого напрямку та з суміжних напрямків, самі долучаються до допомоги іншим, реагують на заклики бізнесу — це постійний процес, який відбувається паралельно з фундацією і всіма вітається. 

Психологічна підтримка медиків під час війни

Менеджмент заявок на допомогу відбувається в фундації наступним чином: коли є два однаково складних ургентних випадки, їх беруть в роботу по черзі. Якщо ж серед двох заявників один має більш термінове питання, чи якесь з питань можна вирішити швидше — починають з нього.

«На жаль, тих, хто потребує допомоги, завжди більше ніж тих, хто готовий допомагати. Тому ми в «Добробуті» беремо на себе складні випадки. Те все, що наші медики протягом стількох років бачать через війну, робить українських лікарів одними із найдосвідченіших у світі в частині політравми, реабілітації та операцій з використанням металоостеосинтезу», — зазначає Дмитро Гроссу.

Втім, разом з досвідом, медики отримують і безпрецедентний емоційний тиск. Для того, щоб допомогти лікарям впоратися з емоційним перевантаженням та професійним вигоранням, був відкритий Центр психічного здоров’я, орієнтований як на роботу з пацієнтами, так і на програми для співробітників.

Напруження, що завжди супроводжує складні медичні кейси, в час війни посилюється в рази, виявляючи нові емоційні реакції як боку медиків, так і пацієнтів.

Лікарі, адаптуючись до умов роботи в постійному стресі, стають жорсткішими. І це не бездушність чи байдужість, це — захисна реакція. Обставини, в яких вони працюють, змушують їх такими бути, щоб далі залишатись в ресурсі.

Пацієнти ж, що потрапляють в складні життєві обставини, стають недовірливими і подекуди агресивними.

«Ти просиш у них копію паспорта чи інші документи для звітності, а отримуєш у відповідь звинувачення, що візьмеш на ці документи кредит. Перше бажання в таких випадках — попрощатись, — зізнається Дмитро Гроссу. — Але ми намагаємось іти назустріч і допомагати таким людям якимось іншим чином. От в цьому конкретному випадку люди відмовились від госпіталізації — то наша лікарка-травматолог зібрала для них медикаменти, одяг, засоби гігієни, і відправила на їх адресу. На тому ми попрощались. Зробили все, що могли в тих обставинах». 

Залучення ресурсів: від бізнесу до приватних донорів

Звертаючись до бізнесів за підтримкою, представники фундації пропонують партнерські відносини — синергію, коли дві компанії об’єднують ресурси, щоб разом досягти більших результатів.

Дмитро Гроссу розповідає: «Коли я іду до бізнесу пропонувати партнерство, то я не прошу гроші, — я пропоную їм можливість долучитись до порятунку життів. Нині в інфопросторі більше і голосніше звучать ті, хто збирає кошти “на смерть ворогам”. Ми є варіантом реалізувати своє бажання допомагати для тих, хто через свої цінності не може донатити на зброю. Ми пропонуємо донатити на життя».

Долучення до благодійних проєктів — індикатор для клієнтів цього бізнесу, що в нього все добре, що бізнес стійкий і готовий рухатись далі. Це викликає довіру та дає надію. Бо якщо ви вкладаєте в Україну — значить, збираєтесь залишатись жити і працювати саме тут. Чим більше людей вірять в те, що треба розбудовувати цю країну — тим більше людей в це включається.

Сьогодні в Україні майже не залишилось бізнесів, які б не виділяли коштів на соціальні ініціативи чи на підтримку війська. Тому якщо і трапляються відмови у співпраці з Dobrobut Foundation — то через те, що бюджет компанії вже розпланований, або вже є інший партнер в КСВ-напрямку. Також буває, що у компанії стоїть показником ефективності допомога певній кількості людей, якомога більшій. А у фундації в цьому плані дещо інший підхід.

«Одужання одного нашого пацієнта може коштувати як річний бюджет КСВ якоїсь компанії, — пояснює Дмитро Гроссу. — Минулого року, приміром, ми надали допомоги на 6 000 000 грн, але її отримали 93 людини, а не декілька тисяч. З іншого боку, допомога конкретній людині — це те, що фокусує, об’єднує, дає видимий результат»

Втім, фундація прагне бути гнучкою, пропонувати партнерам з бізнесу різний формат участі, різні програми. Наприклад, якщо компанія бачить своїм напрямом КСВ допомогу онкопацієнтам, то фундація запропонує їм таку можливість.

Про способи залучення донатів від приватних осіб і, зокрема, клієнтів мережі клінік «Добробут», розповідає Анна Швед: «Ми не виділяємо окремі бюджети для просування програм фонду. Наш шлях залучення до донацій — це зручність і фізична присутність. В тих місцях, де найбільше перебувають пацієнти, маємо інформаційні матеріали, скриньки, також звертаємось до клієнтів через Viber-розсилку. У нас була в команді дискусія про те, чи потрібно робити якесь платне просування, але ми прийшли до думки, що ні, і обмежились грантом Google Ad для неприбуткових організацій. Хочемо максимум направляти на допомогу».

Для зручності доброчинців пропонується декілька способів донатити — від фізичної скриньки до Apple Pay чи QR-кодів.

Загалом, на краудфандингу фундація збирає біля 200 000 грн на місяць — через активність зовнішніх соцмереж та поширення інформації у внутрішніх каналах компанії. Якщо говорити про структуру пожертв, то умовно з 2000 отриманих донатів, 1950 припадатимуть на пожертви приватних фізичних осіб, а 50 — на донати бізнесів. Але ці 50 донатів від бізнесу складають 75% загальної зібраної суми.

Існує пряма кореляція між тим, як часто ти знаходишся у фокусі уваги, і тим, наскільки активно тобі донатять. Тому одна з точок зростання фундації в майбутньому — це комунікація. Друга — фандрейзинг і менеджмент зі стратегічного партнерства. 

«Ми обрали такий напрямок КСВ, який витікає з нашої місії — рятувати життя, повертати українцям довіру до медицини, — зазначає Дмитро Гроссу. — Як би парадоксально це не звучало, події, які відбуваються з нашою країною вже 10 років, допомогли українцям і не тільки зрозуміти, що медицина в Україні — це круто. Бо у нас — все в цифрі, бо у нас це зараз-на-зараз, бо у нас це за адекватні гроші… І тепер українці, які побачили рівень надання медичних послуг в інших країнах, готові повертатись до нас, під ймовірність ракетного обстрілу, аби лікуватись в українських професіоналів».