Як ПУМБ робить свої КСВ-проєкти по-справжньому ефективними

Перший Український Міжнародний Банк (ПУМБ) уже 35 років демонструє стійкі результати й має значний вплив на життя суспільства й економіку країни. Їхня стратегія соціальної відповідальності – цілісна, послідовна, інтегрована в бізнес й орієнтована на довгостроковий результат. Банк дбає про добробут своїх працівників, постійно покращує якість і доступність послуг, реалізує ініціативи з підвищення фінансової грамотності населення, розвиває бізнес-середовище, підтримує якісну вищу освіту. У пріоритеті також проєкти, метою яких є підсилення та підтримка захисників і захисниць, ветеранів і ветеранок.

 У 2025 році ПУМБ отримав ГРАН-ПРІ Конкурсу КСВ-кейсів «Бізнес, що змінює країну» від CSR Ukraine за три масштабні ініціативи: «Жити назустріч», «Ми однієї крові» та «Підтримка Сил безпеки і оборони». Ця нагорода відзначила реальний вплив комплексу проєктів на українське суспільство під час війни.

 Ми поспілкувалися з керівницею соціальних проєктів ПУМБ Тетяною Колесник про те, чому їхні партнерські ініціативи часто є ефективнішими за багато аналогічних проєктів. Детальніше про те, як команда банку будує впливові співпраці й досягає бажаних результатів – далі.

 Навіщо банку ПУМБ партнерства?

 – У певний момент ми зрозуміли, що завдяки партнерству маємо значний вплив, тож активно розбудовуємо співпраці ще з 2022 року. Своїми партнерами вважаємо компанії, громадські організації, фонди, з якими разом створюємо й реалізовуємо проєкти. У нас спільні цінності, спільна мета, ми – однодумці.

 Який вигляд зараз має ваша екосистема партнерств у соціальному напрямі?

 – Маємо чотири основні напрями, в яких реалізуємо проєкти корпоративної соціальної відповідальності, й у кожному з них будуємо партнерства. Перший – це все, що стосується підтримки Сил безпеки та оборони України. Від закупки обладнання і спорядження до освітньо-культурних проєктів. Другий напрям – це порятунок життів. Сюди належать: закупівля засобів такмеду для захисників і обладнання для роботи парамедиків, пошиття адаптивного одягу для поранених  і просування донорства. Усе це об’єднує проєкт «Ми однієї крові». Третій напрям – розвиток культури донорства в Україні, у межах якого ми створили мобільний донорський хаб «Теплокровні». Четвертий – це розвиток безбар’єрності й інклюзивності. З одного боку, йдеться про те, що сам банк стає доступним: як відділення, так і мобільний застосунок та сайт. Також ми створили ініціативу «Жити назустріч» – платформу підтримки ветеранів і захисників, що об’єднує наші навчальні програми з фінансової грамотності, відкриття бізнесу, адаптивних тренувань тощо. Важливо, що скористатися платформою можуть не тільки ті, хто вже повернувся з війни, але й ті, хто на нулі. Також ми підтримуємо якісну освіту – надаємо стипендії талановитій молоді, щоб вона залишалась в Україні — навчалась і працювала.

 Розкажіть, будь ласка, як так склалося, що ви зайшли в тему донорства крові?

 – У 2022-му ми шукали сферу, де банк був би доречним: для нас важливо, аби клієнти, друзі й всі стейкхолдери розуміли, чому ПУМБ робить той чи інший проєкт. І ось донація здалася дуже логічною: гроші для економіки країни – це кров. Без правильної циркуляції коштів система не працює, а ми як банк цей колообіг  забезпечуємо. На початку повномасштабного вторгнення в Україні системне донорство крові не було розбудоване, а потреба в крові збільшилась на 60%, тож ми подумали, що можемо об’єднати кілька організацій, зокрема профільні «Агентів крові» та «ДонорUA», й розвивати культуру донорства. Ця тема нам близька й через те, що команда банку вже 10 років ділиться своєю кров’ю – це у нашій культурі. Ми також маємо управлінський досвід і знаємо, як налаштовувати різні процеси, щоб все працювало як годинник, тож вирішили спробувати попрацювати з цією темою на рівні країни. На старті ми провели зустріч з «ДонорUA» та «Агентами крові», і були дуже щасливі, що вони погодилися об’єднати зусилля. Без них цього всього точно не було б, адже ці дві організації – фахівці у сфері й мають базу донорів. До речі, дуже важливий момент для проєктів у новій темі: починати завжди треба з експертами. Ми підсилюємо цей проєкт своїми компетенціями та, звісно, фінансово.

 А як у цьому проєкті ви розділили зони відповідальності зі своїми партнерами?

 – Ми провели зустріч і попросили кожного обрати ключові питання, за які той відповідатиме. Це необхідно, щоб не заплутувати аудиторію, яку ми залучаємо в проєкт. Наприклад, «Агенти крові» займаються засобами тактичної медицини для різних підрозділів. Ми поставили собі КРІ, що кожного місяця можемо назбирати кошти за допомогою замовлення мерчу на 100-150 тисяч гривень, що конвертуються у турнікети чи оклюзійні наліпки тощо. У «ДонорUA» була нагальна потреба фінансування доставки крові у гарячі точки, тож за ними закріпили цю місію. Ще у до нас доєдналась організація «Госпітальєри», і з ними ми займаємося обладнанням для медеваків і ліками. Пізніше у цьому проєкті з’явився ще один напрям – пошиття адаптивного одягу для поранених. Партнером тут є благодійний фонд «Коло», який спершу допоміг протестувати зразки, а потім розподіляти адаптивні речі між шпиталями та евакуаційними потягами.

 Як ви вимірюєте ефективність своїх проєктів?

 – Ми ставимо собі річні цілі. Якщо щось не працює – опрацьовуємо й коригуємо, у нас є регулярні зустрічі з партнерами й ми загалом щодня на зв’язку в месенджерах. Наприклад, у 2022 році ми зробили великі партії речей наших благодійних колекцій «Мерч, що рятує життя», і деякі з них довго розповсюджувались. Це проблема, бо для нас важлива оперативність: люди замовили продукцію – ми придбали й передали турнікети чи апарат УЗД в швидку. Тому ми почали виготовляти  маленькі партії. Також ми ставимо реальні цілі, яких можемо досягти й, що теж цікаво, майже завжди їх перевершуємо. КРІ змінюємо рідко, однак буває й таке. Наприклад, до літа 2025 року ми допомагали постачати кров на нуль, а відтоді держава це робить самотужки. У нашому проєкті був річний КРІ щодо цього, тож ми його виключили й замінили на інший.

 Чи складається іноді враження, що партнери сприймають вас лише як фінансового донора?

 – Немає такого, що ми просто дали кошти – ми завжди активний учасник кожного проєкту. Нас цікавлять партнерства, де ми повноцінно працюємо разом над ідеєю, ставимо цілі, розподіляємо ролі й зони відповідальності. Дуже цінуємо, коли ті, з ким співпрацюємо, пропонують покращувати щось у проєктах. Із такими партнерами ми залишаємося разом на довгі роки. Ми дуже вимогливі у співпрацях: партнер має робити більше, ніж від нього очікують. Якщо немає щирості та віддачі, то, буває, що ми розходимося. Бо коли ти викладаєш на всі 100%, а партнер працює для галочки – це стоп-фактор для подальшої співпраці.

 Ви маєте якісь неочевидні фільтри для роботи з вхідними партнерськими запитами?

 – Ми відмовляємо, якщо пропонують проєкт у напрямі, де ми не працюємо, або якщо співпраця не виглядає логічною. Ми можемо погодитися на колаборацію у якійсь неочевидній темі, але лише в тому разі, якщо  зрозуміємо, чому там бачать саме ПУМБ. Буває, що я раджу людям, чиї запити нерелевантні, звернути увагу на тих, хто вже працює у їхній сфері. Ділитись досвідом і ідеями – це теж співпраця.

 З початку повномасштабного вторгнення на ринку постійно з’являються різні благодійні колекції одягу, прикрас та аксесуарів, проте не всі вони ефективні. Натомість ви з 2022-го постійно створюєте «Мерч, що рятує життя», й кожна серія успішна. Чому у вас це працює?

 – По-перше, кожна колекція має цінність і сенс. Наприклад, «9:00» – це не лише про вшанування пам’яті, це ще й про єднання українців. По-друге – наші речі завжди якісні, ми пильно до цього ставимося.  І по-третє – завжди є почуття причетності до певної місії: ти не просто купуєш річ – ти долучаєшся або до придбання засобів такмеду, або до пошиття адаптивного одягу для поранених, або обладнання медеваку. Всі речі колекцій сприяють порятунку життів захисників або відновленню поранених.

 Це ефективний проєкт, адже ми вже сформували спільноту людей, які люблять цей мерч і чекають новинок. Раніше були випадки, коли ми створювали колекцію і вона погано замовлялася, але останнім часом таких ситуацій немає. Ми робимо маленькі партії з 50 одиниць і дивимося, чи зацікавилась аудиторія, чи сподобався меседж. Якщо відгуку немає, то ми просто не розвиваємо далі цю тему, якщо ж «зайшло» – замовляємо ще партію. Деякі колекції доробляли вже тричі. Тут так працює: якщо в благодійний мерч закладений крутий сенс і місія – ви у виграші. Якщо трошки не вгадали, то можна доопрацювати або ж відмовитись. Велика помилка – погана якість речей. Людина не повернеться, якщо світшот з вашої благодійної колекції зіпсувався після прання. Також дуже важливо дослухатися до коментарів тих, хто купує ваші речі. Ми, наприклад, змінювали розмірну сітку: спершу робили тільки оверсайз, бо орієнтувалися на  молоду аудиторію, але отримали запит і на більш класичний силует від старшого покоління.

 Серед проєктів для ветеранів/ок у ПУМБ є освітньо-грантова програма, спрямована на побудову власної справи. Не завжди такі ініціативи спрацьовують і дають той результат, якого очікують. Як відбувається у вас?

 – Ми спершу дослідили ринок і дізналися, що багато з тих, хто отримав кошти на власну справу у межах різних грантів, швидко їх втратили, а бізнес закрився. Так відбувається, коли у людини немає достатнього розуміння того, як працюють гроші, коли бракує підтримки й певного контролю. Тому у свою освітньо-грантову програму «Жити назустріч» ми включили три важливі компоненти: бізнес-навчання, фінансування бізнесу, менторська й експертна підтримка під час навчання і протягом 3-х місяців запуску бізнесу. Ми спеціально взяли дуже сильного партнера – KSE Graduate Business School. Також проводимо відбір і відсіюємо невмотивованих кандидатів. Ті, хто потрапляє в програму, мають різні блоки навчання й домашнє завдання до кожного з них, яке є частиною фінального пітчингу. Якщо команда на чолі з ветераном/кою добре вчилась, прислухалась до менторів при розробці та запуску бізнес-плану, то потенційно має всі шанси, що її справа протримається на українському ринку.

 Ще один важливий момент: з тими, хто отримав грантові кошти від ПУМБ на власну справу, ще три місяці працюють ментори та експерти. По-перше, вони  допомагають вигідно купувати обладнання, адже мають необхідний досвід проведення торгів на майданчиках. По-друге, якщо у грантоотримувачів з’являються вузькопрофільні запитання, то вони отримують консультацію фахівця із необхідної галузі. Також впродовж цих трьох місяців вони звітують про свою роботу й мають повноцінний зворотний зв’язок щодо того, що можна доопрацювати й покращити. За два сезони ми обрали 35 команд-переможниць і поки що всі бізнеси працюють. В третьому сезоні ще 22 ветеранських бізнеси отримали від банку фінансування.

 А скільки людей у вашій команді займається соціальними проєктами?

 – Я та моя помічниця, однак, залежно від проєктів, підключаються фахівці з інших департаментів. Наприклад, у напрям роботи з підтримки Сил безпеки і оборони залучена служба безпеки банку. Військовослужбовці, яким потрібні закупи обладнання і спорядження, зазвичай приходять зі своїми постачальниками, а для нас важливо, чи доброчесно ті ведуть бізнес. Відповідно, колеги перевіряють, чи прозоро вони працюють на українському ринку.

 Активно допомагає маркетингова команда, піар і бізнес. Наприклад, ми створили Програму вдячності донорам крові, в межах якої донори отримують підвищений кешбек від банку та небайдужих українських бізнесів. Ще для освітньо-грантової програми наш підрозділ малого бізнесу створив спеціальний тариф «Незламний бізнес» для ветеранів/ок і захисників/иць, які відкривають ФОП. Це наш спосіб подякувати за те, що вони роблять для країни. Ми створили колекцію благодійних скінів у мобільному застосунку ПУМБ, завантаження яких генерує кошти на закупку підігрівачів для касет для переливання крові в стабпункті чи в окопі.

Як ви комунікуєте про КСВ-проєкти та результати роботи в них з командою банку? Чи підтримують вони ініціативи, які ви реалізуєте?

 – У нас є Telegram-спільнота для співробітників і внутрішній сайт, де ми ділимося новинами. Також є розсилка на пошту. Тобто про те, що відбувається в банку, знають всі. Також усі розуміють важливість наших проєктів: долучаються до донації крові, замовляють мерч для себе та друзів, проводять лекції для студентів. Співробітники банку активні учасники соціальних проєктів. А мерч, який рятує життя, вже дано став корпоративним.

 Більше про КСВ-проєкти, які зараз реалізує команда ПУМБ, – читайте тут.